Заговори
Побачивши вперше навесні диких гусей, потрібно відкинути вгору трохи соломи і приказати:
Гуси, гуси, вам на гніздо,
А нам на тепло!
Або ж:
Гуси, гуси, вам на гніздечко,
а нам на здоров’ячко!
Цю солому потім треба зібрати і викласти квочці на гніздо — не пропаде жодне яйце.
*****
Побачивши вперше ластівку, треба кинути на грядку грудку землі і сказати:
Там виросте кріп, кріп сію!
Вперше побачивши журавлів, треба простягнути їм шматок хліба зі словами:
Бусень, бусень, на тобі голвоту,
а мені дай жита копу!
Первоцвіт потрібно потоптати, приказуючи:
На здоров’я — на сон траву!
Щоб на той рік діждати
сону потоптати.
*****
Щоб зберегти поле від горобців, слід скинути сорочку, кинути трохи землі горобцям і з тою ж землею три рази оббігти поле, приказуючи:
Агу, горобець, а я молодець!
*****
Для закликання дощу найкраще приказувати, звертаючись до хмари:
Ой дощику – накрапайчику, накрапай,
чорну хмару на (назва села) наганяй!
Або ж відоме:
Іди, іди, дощику!
Зварю тобі борщику
в новенькому горщику,
поставлю на дубочку.
Дубочок схитнувся,
а борщик линувся —
цебром, відром, дійничкою
над нашою пашничкою.
*****
На Чистий четвер перед Великоднем, крім очищувального миття до схід сонця, треба було попалити торішнє листя, сміття, бадилля тощо. При цьому слід проказати магічне заклинання:
«Смерте, іди на ліси, на безвісти, на моря, і ти, морозе, не приходь
до нас. Смерть з морозом танцювали — до моря відходжали».
Їдучи сіяти коноплю на свято Юрія (6 травня), селяни брали із собою варені яйця. З’ївши їх, розкидали шкарлупи по полю зі словами:
«Роди, Боже, коноплі білі, як ці яйця».
*****
Дівчата, почувши грім на Юрія, бігли до джерельної води вмиватись і витирали обличчя чим-небудь червоним — на красу.
Оборонитись від русалок можна, носячи із собою полин, м’яту чи любисток.
А якщо вже так сталось, що все-таки зустрів мавку чи русалку або почув її пісню, треба сказати:
«Іван та Марія! Хрещаю тебе во ім’я Отця і Сина і Святого Духа» — мавка обов’язково відчепиться.
*****
Щоб убезпечити себе від ворогів, треба вночі, стоячи на порозі хати, проказати в бік неприятельської оселі:
Ніч темна, ніч тишна,
сидиш ти на коні буланому,
на сідлі соколиному,
замикаєш ти комори,
двері та хлівці,
церкви й монастирі!
Замкни моїм ворогам
губи-губища,
щоки-пращоки,
очі-праочі,
щоб вони на мене, народженого і хрещеного (ім’я),
зубів і очей не витріщали,
гніва в серці не мали,
щоб усе поважали
і в добрих мислях мали.
*****
Найкращим днем для ворожби вважався день і ніч на Андрія (13 грудня). Дівчина брала у жменю конопляне насіння і тричі обходила навколо хати, примовляючи:
Я, Святий Андрію,
конопельки сію.
Дай же, Боже, знати,
з ким весілля грати.
Цієї ночі наречений мав наснитись дівчині.
